Композитні матеріали
Системи зовнішнього армування вуглецевим волокном назначені для ремонту та підсилення несучих конструкцій будівель з метою усунення наслідків руйнування бетону та корозії арматури в результаті тривалої дії природніх факторів та агресивних середовищ в процесі експлуатації будівель. На стадії будівництва та експлуатації система зовнішнього армування дозволяє вирішити такі завдання: усунути помилки проектування або виконання робіт, збільшити несучу здатність конструкцій при збільшенні розрахункових навантажень, а також усунути наслідки пошкодження несучих конструкцій які виникли в ході експлуатації.
Системи зовнішнього армування надзвичайно легкі в застосуванні. Технологія передбачає наклеювання високоміцних матеріалів на поверхню конструкції, що підсилюється за допомогою епоксидних компаундів. Переваги застосування Системи зовнішнього армування очевидні. Це насамперед скорочення часових та трудових витрат. При посиленні Системою зовнішнього армування не вимагається ніякої додаткової громіздкої техніки. Роботу можна проводити без зупинки експлуатації будівель та споруд.
Для нового будівництва будівель житлового фонду одним з найбільш перспективних продуктів з полімерних композиційних матеріалів на основі вуглецевого волокна є композитна вуглецеволоконна арматура. Основні напрямки застосування вуглепластикової арматури в новому будівництві: конструкції високого ступеня відповідальності, що вимагають унікальних властивостей матеріалів; конструкції, що працюють в умовах найбільш агресивних середовищ; надміцні елементи складних конструктивних схем та рішень. Також вуглепластикову арматуру застосовують при ремонті та реконструкції залізобетонних і кам'яних конструкцій в якості зовнішньої арматури. Переваги матеріалу: вогнестійкість, жаростійкість, хімічна стійкість, радіаційна стійкість, ударна в'язкість і т.д.
Найважливішим напрямком у будівництві є зниження енергоємності, трудомісткості, матеріаломісткості виготовлення виробів та конструкцій, підвищення їх якості, надійності. Одне з можливих рішень цієї проблеми - застосування композиційних матеріалів, гідністю яких, є можливість створювати з них елементи з параметрами, які найбільш повно відповідають характеру та умовам роботи конструкцій.
